Про наш район

21.08.17

Головна
Символіка Глухівського району
Мапа району
Культура і мистецтво
Освіта
Охорона здоровя

 

 

 

 

Глухівський район: хроніка історичних подій та сьогодення 

Територія Глухівського району - 1,7 тис. км².

Населення – 24546 осіб.     

Пам’яток культури:  археологічних – 27,

історичних – архітектури і містобудування – 27,

 ботанічних – 3,заповідних територій і об’єктів – 12.

Рік1923Постановою Президіуму Всеукраїнського центрального виконавчого комітету утворено Глухівський район у складі Чернігівської губернії (з 1932 р. –  Сумської області).

Рік1924 Створено перший у районі колгосп«Запорожець» (с. Береза).

Рік 1926 Розпочав роботу Баницький кар’єр кварцитів з видобутку високочистих кварцитних пісковиків відкритим способом. Баницьке родовище — єдине на території європейської частини СНД, де видобувають кварцит из найбільшим вмістом кремнію.

Рік 1931 Засновано  Глухівський науково-дослідний інститут луб'яних культур.Селекціонери інституту вперше у світовій практиці вивели сорти конопель з відсутністю наркотичних властивостей.  На сьогодні установа має партнерів у 9 країнах світу.

Рік 1932 Створено Заруцький вапновий завод на місці одного  з найбільших родовищ якісної крейди в Україні. У 2012 році до підприємства відновлено залізничну колію.

Рік1932 Створено Глухівське медичне училище. У медичній галузі  району працюють 84 фахівці, 73 (87%) з них - випускники медучилища.

Рік 1937 Засновано підприємство «Глухівський державний лісгосп». Загальна площа лісів держлісгоспу 21,7 тис. га. У складі підприємства працюють Баницьке, Слоутське, Землянківське, Шалигинське, Червоненське лісництва.

Рік 1939Глухівський район увійшов до складу Сумської області.

Рік 1941 Глухівський район окуповано німецько-фашистськими загарбниками. На території Глухівщини розпочинають діяти Глухівський, Шалигинський і Червоний партизанські загони.

На фронтах і в тилу проти ворога воювало близько 22 тисяч наших земляків, 8 тисяч з них нагороджено орденами і медалями.                  

Рік 1943 Глухівщину звільнено від німецько-фашистської окупації. За визволення нашого краю звання Героя Радянського Союзу посмертно присвоєно  старшому лейтенанту, льотчику-винищувачу Степану Калиновичу Колесніченку, майору, заступнику командира стрілецького полку Василю Григоровичу Жеребцову,рядовому Червоної Армії, кулеметнику Федору Васильовичу Васильєву.

Звання Героя Радянського Союзу були удостоєні 12  уродженців Глухівського району: Іван Якович Александренко (с. Комарівка), Василь  Опанасович Батьоха (с. Суходіл), Григорій Вікторович Безуглов (с. Студенок), Григорій Андрійович Коцеба (с. Обложки), Василь Трохимович Кришкін (с. Старикове), Петро Леонтійович Кульбака (с. Хотминівка), Іван Прокопович Курятник (с. Уланове), Григорій Андрійович Лущенко (с. Баранівка), Петро Опанасович Матющенко (с. Баничі),  Іван Андрійович Мешков (с. Потапівка), Михайло Іванович Олійник (с. Заруцьке), Олексій Євстахійович Трибунський (с. Бачівськ).

Першим з земляків Героєм Радянського Союзу став уродженець с. Обложки, військовий льотчик, лейтенант Григорій  Андрійович Коцеба, який  отримавце високе державне звання 20 листопада 1941 року.

Кавалерами трьох орденів Слави стали: Юхим Денисович Полозов (с. Первомайське), Георгій Олександрович Васильєв (с. Дунаєць), Василь Федорович Золотін (с. Ходине).

Рік 1950 Створено колгосп ім. Леніна. У 1970 році колгосп за успіхи у виконанні восьмого п’ятирічного плану нагороджено орденом Леніна.

У 1971 році йому вручено перехідний Червоний прапор ЦК Компартії України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР.

У 1995 році колгосп перейменовано на «Велетень». ТОВ «Велетень» - одне з кращих сільгосппідприємств області, яке має найвищі урожаї – до 50 ц/га озимої пшениці, до 30 ц/га озимого ріпаку, 100 ц/га кукурудзи на зерно.

Рік 1959Шалигинський район увійшов до складу Глухівського району.

Рік 1960 Здано в експлуатацію  трасу Київ-Москва.

Рік 1961 Побудовано Глухівський районний будинок культури. У районі працює 42 заклади культури. 9 аматорським колективам присвоєно почесне звання «народний». Три  уродженці  Глухівського району – Леонід Тарабаринов з Шалигиного, Олександр Гурець з Перемоги, Олексій Богданович з Берези –удостоєні звання «Народний артист України».

Рік 1962 Червоний район  увійшов до складу Глухівського району.

Рік 1966 Свинарю-механізатору зі Слоута Петру Петровичу Костюченку та  бригадиру рільничої бригади колгоспу ім. Леніна Івану Васильовичу Петрусенку присвоєно звання Героїв Соціалістичної Праці. У 1972 році звання Героя Соціалістичної Праці присвоєно також  бригадиру комплексної бригади Михайлу Трохимовичу  Лантуху  з с. Береза.

Звання Героя Соціалістичної Праці отримали також уродженці Глухівського району: Георгій Лукич  Химич (с. Уланове), Іван Васильович Іванченко і Петро Васильович Іванченко(с. Суходіл), Михайло Ілліч Душин (с. Сваркове), Іван АкимовичДодаков (с. Перемога).

Рік 1970 Завершено повну електрифікацію району.

Рік 1979 Адміністративний центр Глухівського району місто Глухів отримало статус міста обласного підпорядкування.

Рік 1989 Введено в експлуатацію нову будівлю Глухівської центральної районної лікарні. У районі працюють 5 амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерських і 31 фельдшерський пункт.

Рік 1992 На державному рівні відзначено1000-річчя заснування міста Глухова.

Рік 1992 Засновано районну громадсько-політичну газету «Глухівщина».

Рік 1993 СтвореноГлухівську митницю. Протяжність кордону з Російською Федерацією складає 112,4 км. На кордоні розташовано 2 пункти пропуску автомобільного   транспорту: «Бачівськ» і «Катеринівка»;діють 3 пункти спрощеного перетину кордону.

Рік 1994 Після довгих років забуття відкрито монастир Різдва Пресвятої Богородиці Глинська пустинь.

Рік 1995 Розпочато газифікацію Глухівського району. На сьогодні газифіковано 16 населених пунктів.

Рік 1995-1996 Урайоні працює найбільша кількість сільськогосподарських підприємств – 36. У ці роки вироблено найвищий вал молока та м’яса – 26,4 тис. тонн та 3,2  тис. тонн відповідно.

Рік 1996 Створено перше фермерське господарство «Велес» (с. Горіле). У районі працює 14 фермерських господарств.

Рік 1998 Відновлено роботу заміського дитячого оздоровчого табору «Сонячний» на території Сварківської сільської ради.

Рік 1999 Катерині Іллівні Гордійчук, уродженці с. Студенок, другій з когорти жінок-аграріїв,за звитяжну працю в тваринницькій галузі присвоєно високе звання нашої держави – Герой України.

Рік 2000 Засновано підприємство «Агролісгосп». Загальна площа лісів агролісгоспу- 11 тис. га.

Рік 2000 Уродженця с. Кореньок Глухівського районудвократного чемпіона світу, двократного чемпіона Європи, восьмикратного чемпіона СРСР, заслуженого майстра спорту СРСР Костянтина Кузьмича Реву Міжнародною федерацією  волейболу визнано кращим волейболістом ХХ століття.

Рік2005 Музею  історії села Уланове присвоєно звання «народний».

У 2013 році його засновнику Петру Івановичу Киселенку виповнюється 100 років від дня народження.

Рік 2006У сільське господарство району вперше вкладено іноземніінвестиції ТОВ «Агрозем». Сьогодні8 інвестиційних компаній обробляють 43 тис.га землі.

Рік 2006У Глухівському районі в селі Іващенкове створено перший дитячий будинок сімейного типу. На сьогодні у цьому селі існує три ДБСТ, де виховується 25 дітей.

Рік 2009 Глухівському державному педагогічному університету надано статус національного. У закладах освіти району працює 548 педагогічних працівників, 345 (63%) з них – випускники цього закладу.

Рік 2010 Візит на Глухівщину Президента України Віктора Януковича і Президента Російської Федерації Дмитра Медведєва.

Рік 2011 Започатковано проведення Спасо-Преображенського ярмарку в с. Соснівка.

Рік 2012 У селі Слоут відкрито перший у Сумський області музей спортивної слави. Глухівський агротехнічний коледж ім. С.А. Ковпака Сумського національного аграрного університету реорганізовано в інститут. Завершено роботи з вивозу та знешкодження пестицидів. З території району вивезено 80 тонн отрутохімікатів. Глухівщина отримала найвищий за всі роки врожай: валовий збір зернових та зернобобових разом з кукурудзою – 207,5 тисяч тонн зерна.

Рік 2013 Виповнилось 70 років з дня визволення Глухівщини від німецько-фашистських загарбників. Відзначено 90 річчя створення Глухівського району високими показниками у трудовій, освітній та культурній діяльності громади району.

Рік 2015 Виповнилось 70 років з дня  Перемоги у Другій світовій війні. Відповідно до встановленої законодавством процедури у районі утворено Березівську територіальну громаду з центром у селі Береза, де проведено перші місцеві вибори. До складу громади увійшли Березівська, Обложківська, Первомайська, Іващенківська, Горілівська, Шевченківська, Землянківська, Слоутська сільські ради.

Рік 2016 У районі утворено Шалигинську територіальну громаду з центром у селищі Шалигине. До складу громади увійшли Шалигинська селищна, Соснівська, Сварківська, Стариківська та Ходинська сільські ради.

Геогафічне положення

Район межує:  на сході з Курською, на північному сході з Брянською областями Російської Федерації. А село Сопич розташоване на межі трьох областей: Сумської Курської -  Брянської.
На північному заході район межує з Ямпільським і Шосткинським, на заході - з Кролевецьким, на півдні - з Путивльським районами Сумської області.
На території району проходить державний кордон з Російською Федерацією протяжністю 98 км. На кордоні розташовано 2 пункти пропуску автомобільного транспорту: „Бачівськ” та „Катеринівка”.
Глухівська земля покрита густою сіткою річок і річечок, найбільші з яких - Клевень і Есмань.
У лісах, на полях, болотах водяться 41 вид звірів та 160 - птахів. У водоймах мешкає понад 20 видів риб.
Природо-заповідний фонд району налічує 11 заповідних територій на загальній площі біля 5,8 тис.га., у тому числі Ландшафтний заказник державного значення „Шалигинський” та місцевого значення „Верхньоесманський”.
Таких широколистяних дубово- кленово-липових лісів з ліщиновим підліском, як у Шалигинському заказнику, ніде більше в Україні немає. Серед зареєстрованих ботанічних пам’яток району дерева - патріархи: чотирьохстолітній дуб у Слоутському лісництві, 11 двохсотрічних сосен в урочищі „Монастирщина”, сибірські сосни в селах Полошки і Обложки.
В районі збережені в природному стані дивовижні гідрологічні утворення самовитічних джерел води, які мають цінні смакові і лікувальні якості: «Заруцькі джерела» с. Заруцьке Білокопитівської сільської ради, «Джерела Ключи» с.Сваркове, «Сім джерел» с.Шалигине, «Джерело» с.Вікторове Уздицької сільської ради.

Глухівщина багата   нерудними  корисними копалинами. Переважно, це ресурси для хімічної промисловості, будівельні матеріали і паливо.
Унікальним є родовище високоякісних кварцитів у с.Баничі, відоме з 19 століття, і родовище високоякісної крейди в селищі Будівельне.
На території району є також родовища торфу, суглинків, піску.

 

Таланти Глухівщини      

Щедра на таланти глухівська земля подарувала людству багато видатних діячів науки та культури: музикантів і живописців, письменників і мистецтвознавців. Серед них:

 історик, фольклорист, етнограф О.М.Маркович (с.Сваркове),

історик, етнограф, письменник М.А.Маркевич (с.Дунаєць),

художник  Г.І.Нарбут та поет В.І.Нарбут (с.Нарбутівка),

філософ-богослов С.Миславський (с.Полошки),

історик, поет О.О.Палажченко (с.Вікторове),

поет В.І.Туманський (с.Шевченкове),

письменник Д.Р.Глущенко (с.Муравейня),

письменник М.М. Почивалін (с.Баничі),

доктор географічних наук І.І. Мамаєв (с.Бачівськ),

дійсний член АПН СРСР С.Г.Шаповаленко (с.Суходіл),

доктор технічних наук Б.М.Лобаєв,

Герой Соціалістичної праці Г.Л.Хіміч,

Лауреат Державної премії СРСР Г.І.Гончаров (с.Уланове),

другий президент АН України М.П.Василенко (с.Есмань).

На Глухівщині, починаючи з ХУШ ст., розкрився талант багатьох видатних істориків, письменників, краєзнавців. У кінці ХУП ст. в Петропавлівському монастирі творив свої «Четьї Мінеї» Данило Туптало (св. Дмитро Ростовський). До речі, цей монастир був заснований у 1236 році недалеко від с.Будищі.

У 1848 році в с.Сваркове, в садибі українського історика О.М.Марковича, гостював М.В. Гоголь. Тут він вивчав історичний архів роду Марковичів. Пізніше О.М. Маркович на прохання М.В.Гоголя надсилав йому описи народних звичаїв та побуту жителів Глухівщини.

У 1845 році Т.Г.Шевченко, подорожуючи з Петербурга на батьківщину, мав в с. Есмань першу в Україні зупинку для ночівлі. З нею пов’язується сюжет російської повісті Шевченка „Капитанша”.

Головна | Про районну раду | Документи райради | Плани заходів | Про наш район | Звернення громадян | Сільські та селищні ради | Вакантні посади | Очищення влади | Плани закупівель

Дата последнего изменения этого узла 13.06.2017