ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА: ТЕСТ НА ДНК ТА ІНШІ СПОСОБИ.

19.04.19

Головна

 

 

 

 

ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА: ТЕСТ НА ДНК ТА ІНШІ СПОСОБИ

 

В Україні існують три способи встановлення походження дитини від батька:

1. за законом (народження дитини від осіб, що перебувають у шлюбі);

2. за законом на підставі заяви батьків;

3. за рішенням суду.

 

ПРЕЗУМПЦІЯ БАТЬКІВСТВА

 

Так, почнемо з найбільш простого та першого пункту з вищевказаного переліку. Дитина, народжена в сім’ї, апріорі є дитиною саме цієї подружньої пари. Так з наукової точки зору виглядає презумпція батьківства, встановлена українським сімейним правом.

Таке правило міцно закріпилося не лише як моральна установка протягом всього часу розвитку людства, але й як положення законодавства.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України (далі – СК), якщо подружжя перебувають у шлюбі й у них народжується дитина, чоловік автоматично вважається батьком цієї дитини. Це положення означає, що жінка, що перебуває у шлюбі, при реєстрації дитини не повинна надавати будь-які докази його походження від свого чоловіка.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров’я про народження дитини.

Простіше кажучи, сам факт шлюбу, укладеного між жінкою та чоловіком, є достатнім підтвердженням походження дитини, що народилася у шлюбі.

Презумпція, про яку ми говорили вище, продовжує діяти не тільки під час шлюбу, але також протягом певного періоду часу після його припинення. Цей період встановлено не випадково, а обумовлено строком протікання вагітності та складає 10 місяців. Сутність його полягає у тому, що батьком дитини, яка народилася протягом 10 місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання його недійсним, за загальним правилом, буде визнаватися колишній чоловік матері дитини.

Дане правило не є абсолютним. Для того, щоб уникнути автоматичного визнання батьківства, матері дитини та її колишньому чоловіку необхідно звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) зі спільною заявою про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у випадку надання іншим чоловіком та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства.

Найбільші труднощі виникають тоді, коли презумпція батьківства не діє. Такі випадки мають місце тоді, коли дитина народжується у так званому «цивільному шлюбі» або якщо батьком дитини вважає себе інший чоловік.

 

ЩО НЕОБХІДНО ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА

 

За своєю сутністю визначення батьківства – це процедура, яка дозволяє встановити споріднений та, як наслідок, юридичний зв’язок між чоловіком та дитиною. Оскільки така процедура має юридичне значення та наслідки, вона повинна бути належним чином зафіксована. У процесі встановлення батьківства у чоловіка, що не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, виникають передбачені законом права та обов’язки.

Зверніть увагу! Слід розрізняти поняття «визначення» та «оспорювання батьківства». Оскільки в першому випадку особу батька ще слід встановити, а у другому випадку у дитини вже є запис у свідоцтві про батька, але є інший чоловік, який вважає себе батьком дитини або, навпаки, не вважає.

Повторимося, якщо мати та батько дитини не перебувають між собою у шлюбі, походження дитини від батька визначають:

1. за заявою матері та батька дитини;

2. за рішенням суду.

Виходячи з цього, можна зробити висновок про те, що, згідно зі ст. 125 СК, існує добровільний порядок (п. 1) та примусовий порядок (п. 3) встановлення батьківства. Розглянемо їх докладніше.

 

ЯК ЗВЕРНУТИСЯ ІЗ ЗАЯВОЮ ПРО ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА

 

Для визначення батьківства зовсім не обов’язкове втручання судових органів.

Походження дитини від батька може бути встановлено в добровільному порядку за заявою батьків дитини, навіть, якщо вони не перебувають у шлюбі між собою.

Як написати заяву про встановлення батьківства? Форма заяви затверджена Наказом Мін’юсту від 18.10.2000 № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні». Завантажити бланк заяви про визнання батьківства ви можете за посиланням.

Юридичним сенсом присутності матері в цій процедурі є підтвердження нею батьківства дитини. У зв’язку з цим, відсутність згоди жінки є перешкодою для визначення походження дитини у добровільному порядку.

За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитися у добровільному волевиявленні таких осіб. Якщо такої можливості немає – її подають через представника або відправляють поштою. Головною умовою у такому випадку є нотаріальне завірення заяви, а у випадку звернення через представника – нотаріальне завірення довіреності.

Конкретні строки звернення із заявою законодавством не встановлені.

Бувають випадки, коли батьком дитини є неповнолітній. У такому випадку орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батькам, опікунам, піклувальникам про запис його батьком дитини.

Зверніть увагу! Законодавством не передбачена можливість батьків або осіб, що їх заміняють, завадити неповнолітньому у зверненні із заявою шляхом заборони або ненадання згоди, оскільки у цих правовідносинах головне завдання – забезпечення народженій дитині повного батьківського піклування.

Згідно з п. 13 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 «Про державне мито», за реєстрацію народження та встановлення батьківства державне мито не сплачується.

Виходячи з вищевказаного, можна зробити висновок про те, що цей спосіб визнання чоловіка батьком дитини відносно спрощений та не потребує багатьох зусиль.

Складніше ситуація, коли біологічні батьки не перебувають у шлюбі та не дійшли згоди щодо добровільного визнання батьківства. Тоді визначити факт походження дитини від батька можна тільки за рішенням суду.

 

ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

 

Встановлення батьківства в судовому порядку та процедура добровільного визнання батьківства доволі схожі, однак відрізняються один від одного своїм змістом.

Так, законодавством визначено, що процедура встановлення батьківства через суд можлива тільки після смерті чоловіка. Вона регулюється ст. 130 СК. При цьому законодавство дозволяє встановити спорідненість лише в тому випадку, якщо запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень зроблено за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові батька дитини записані з її слів.

У той же час процедура визнання батьківства встановлена ст. 128 СК та полягає у визначенні спорідненості між батьком та самою дитиною у судовому порядку.

Для визнання батьківства, як і для встановлення батьківства, позов може бути пред’явлено матір’ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, що досягла повноліття. При цьому діють ті ж самі правила прийняття позову судом, як і при встановленні батьківства (відносно запису про батька дитини в Книзі реєстрації народжень). Додамо також, що позов про визнання батьківства може бути подано також особою, що вважає себе батьком дитини.

В основному, в українських судах перебувають позови саме про визнання батьківства, тому більш детально зупинимося на них.

 

ДОКЛАДНО ПРО ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ

 

Українським законодавством не встановлено строк позовної давності для такої категорії справ. Виключенням є ситуація, коли чоловік, який вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка на той час перебувала у шлюбі з іншим чоловіком. Такий батько має право протягом 1 року з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про своє батьківство, надати позов про визнання батьківства до чоловіка, записаного батьком дитини. Батьківство чоловіка матері дитини презюмується, а тому він не повинен доводити своє батьківство. Таким чином, обов’язок доказування батьківства, тобто спростування цієї презумпції, покладається на позивача.

Справи про встановлення батьківства розглядаються у порядку позовного провадження. Для його розгляду необхідно звернутися з позовною заявою до районного суду за місцем свого проживання або за місцем проживання відповідача. З питань складання позовної заяви, її подання та розгляду в суді необхідно керуватися нормами Цивільного процесуального кодексу від 18.03.2004 № 1618-IV (далі – ЦПК).

 

ДОКУМЕНТИ ДЛЯ ВИЗНАННЯ БАТЬКІВСТВА

 

До заяви необхідно додати його копію для відповідача та документ, що підтверджує сплату судового збору (згідно з Законом України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – тобто за станом на 2019 рік – 768грн40 коп.).

Також слід додати й копію свідоцтва про народження дитини, але якщо отримати її складно/неможливо (наприклад, до суду звертається батько дитини), суд може сам запросити відповідні дані з органу РАЦС.

Інші документи надаються до суду залежно від того, якими доказами «своєї правоти» володіє позивач.

 

ЯК ДОВЕСТИ БАТЬКІВСТВО

 

Підставою для визнання батьківства є будь-які дані, що підтверджують походження дитини від конкретної особи.

Виходячи зі ст. 76 ЦПК, докази можуть бути наступними:

1. показання свідків;

2. письмові докази;

3. речові докази;

4. звуко- та відеозаписи;

5. висновки експертів.

ЦПК поки не встановлює ієрархії серед видів доказів: не можна сказати, що деякі з них є більш вагомими або незначними. Презюмується, що всі вони мають однакову юридичну силу, однак на практиці все дещо інакше.

Не дивлячись на уявну рівність доказів, «царицею доказів» у даній категорії справ є генетична експертиза або ж так званий «тест на батьківство». Його вірогідність складає мало не 100%, а саме – 99,99%. Як правило, після проведення генетичного аналізу на батьківство будь-які сумніви відпадають.

Нещодавно процедура встановлення батьківства була доволі примітивною. Порівнюючи групи крові та резус-фактори батьків та дітей, лікарі лише потенційно визначали батьківство за групою крові, тобто можливість бути батьком даної дитини.Сьогодні для цього застосовують генетичні дослідження.

Генетика досліджує закономірності спадковості та мінливості. Схожість з батьками, зріст, колір очей, навіть деякі риси характеру закладаються на молекулярно-генетичному рівні ще до народження дитини.

Як відомо, кожен батько дає своїй дитині половину ДНК, це й визначає можливість визначення батьківства за ДНК. У ході аналізу ДНК людини, в якій міститься генетична інформація, досліджуються під мікроскопом. ДНК дитини порівнюється з ДНК батьків. Спочатку визначаються хромосоми, успадковані від матері, а ті, що залишилися, порівнюються з хромосомами батька. Якщо вони збігаються, то людина з імовірністю в 99,9% є батьком дитини.

Чому саме 99,9%? Тому що не можна повністю виключити можливість, що десь існують однояйцеві близнюки цієї людини. А ось якщо встановлено негативний результат, то він точно правильний з імовірністю 100%.Строк дослідження ДНК залежить від лабораторії: від 2-3 днів до 2 місяців.

 

ПРОЦЕДУРНІ МОМЕНТИ ВСТАНОВЛЕННЯ БАТЬКІВСТВА

 

Що стосується встановлення батьківства, то його факт також встановлюється у судовому порядку.

Вказана категорія справ розглядається в окремому провадженні, яке визначається як вид непозовного судочинства.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем проживання заявника.

У заяві повинно бути вказано:

1. який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2. причини неможливості отримання або відновлення документів, що підтверджують цей факт;

3. докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення батьківства додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Необхідними документами для прийняття судом заяви є:

1. витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з наданням даних про батька відповідно до ч.1 ст. 135 СК (зі слів матері);

2. свідоцтво про народження дитини;

3. свідоцтво про смерть особи, встановлення батьківства якої розглядається судом.

Можна використовувати медичні документи померлого, якщо в них наявні дані про його цивільну дружину або дітей, медичні документи дитини, якщо в них є дані про батька, сумісні фото та відео та таке інше.

Суд більше дослухатиметься до свідків, які є родичами потенційного батька.

Слід врахувати, що заява про встановлення батьківства повинна відповідати за формою та змістом загальним вимогам до позовної заяви.

      Зверніть увагу! Рішення суду про встановлення батьківства не замінює собою документи, що видаються органом державної реєстрації актів цивільного стану, а є тільки підставою для отримання вказаних документів.

Головна

Дата последнего изменения этого узла 10.04.2019