«Персона + Кіно» Володимир Романенко.

18.02.19

Головна

 

 

«Персона + Кіно» Володимир Романенко.

 

11  березня в Глухівській районній бібліотеці в проекті  «Персона + Кіно»  відбулася зустріч з неординарною особистістю міста Глухів – Володимиром Романенко. Меценат, футболіст, краєзнавець, завзятий мандрівник, невгамовний романтик.  Про його професійну діяльність красномовно говорять  грамоти, подяки, нагороди, численні кубки. Про нього часто пишуть в місцевій пресі. Та й сам Володимир Іванович ділиться своїми досягненнями на шпальтах газет, на своїй сторінці в Фейсбуці.

 

 

Він  побував уже в 68 країнах!  Ось далеко неповний перелік -  Молдавія, Грузія, Румунія, Болгарія, Греція, Албанія, Чорногорія, Боснія, Хорватія, Словенія, Австрія, Німеччина, Польща, Греція, Індія, Рим, Лаос, Тибет… 

Здійснив невгамовний мандрівник і свою давню мрію – побувати на крайніх  материкових  точки Євразії: на півночі — мис Челюскін, на півдні — мис Піай,  на заході — мис Рока,  на сході — мис Дежньова.

Незабутньою була подорож на Соловки.  Там він з друзями  відчув гордість українця  біля пам’ятника нашого земляка родом з Роменського району Сумської області, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського, який прожив 112 років. Відвідав В. Романенко і музей Т. Шевченка в Казахстані, де Великий Кобзар відбував заслання.   

Та, мабуть, сходження на гору Ельбрус, коли він стояв на крок від смерті, змінив весь його світогляд. Тому і  до перегляду Володимир Романенко представив один  із улюблених фільмів -  фільм французького режисера Романа Поланськи «Піаніст».   Кінострічка  одержала «Золоту пальмову гілку» на Каннському кінофестивалі 2002 року.

Фільм  заснований на реальних подіях. Головний герой, музикант разом з іншими євреями був відправлений у варшавське гетто, однак йому вдалося втекти і сховатися. Йому доводиться провести кілька років, ховаючись по чужих квартирах і спостерігаючи за життям міста з вікна. Життя у нелюдських умовах прирікає піаніста на голодну смерть. Вижити обдарованому музикантові допомагає німецький офіцер.

 

 

Володимир  подякував всім за співпереживання переглянутого на екрані, не дивлячись на досить важкий фільм, з відвертими сценами насильства – війна, фінал явно оптимістичний, і зайвий раз переконуєшся, що життя прекрасне – і потрібно цінувати  кожну хвилину.

Бібліотекар Ніна Шубнікова порекомендувала присутнім прочитати збірку спогадів «Бути людиною», саме про таких людей, які допомагали вижити в роки війни 1941 – 1945 років. Кожен благородний людяний вчинок має бути оцінений, тоді він має шанс повторитися ще і ще.

Головна

Дата последнего изменения этого узла 17.02.2019