10.06.20

Головна

 

Органи місцевого самоврядування більше не зобов'язані щорічно приймати рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, йдеться у роз'ясненні

Державної регуляторної служби України.
 

Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (№1160 від 11.09.2003) визначає, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів мають ознаки регуляторних актів та потребують реалізації процедур, передбачених цим законом.

Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) вніс зміни до Податкового кодексу України.

Суттєвих змін зазнала стаття 12 Кодексу, якою визначаються повноваження сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів. Зазначені зміни набули чинності 23 травня 2020 року.

Так, Закон № 466 змінює строки прийняття та оприлюднення рішень про встановлення податків та/або зборів.

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів приймаються органами місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п.12.3 ст.12).

Якщо до 15 липня орган місцевого самоврядування не прийняв рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, такі податки та/або збори справляються, виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст.12).

Також Закон № 466 визначає, що у рішенні про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати може не визначатися термін його дії. У такому випадку рішення буде чинним до прийняття нового рішення (абзац другий пп. 12.3.3 п.12.3 ст.12).

Отже, Закон № 466 скасував обов’язок щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів.

Таким чином, органи місцевого самоврядування у поточному році можуть не приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів. У такому випадку, з урахуванням прийнятих змін:

• єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі) буде справлятися із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

• податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), збір за місця для паркування транспортних засобів, туристичний збір та земельний податок за лісові землі (у разі їх встановлення) – за ставками, що визначені у чинних рішеннях.

Зміна ставок місцевих податків та/або зборів, податкових пільги зі сплати місцевих податків і зборів потребує прийняття органом місцевого самоврядування нового рішення або внесення змін до чинного рішення.
Таке рішення має бути прийняте до 15 липня року та офіційно оприлюднене до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період).

Якщо орган місцевого самоврядування оприлюднив рішення про встановлення місцевих податків та зборів після 25 липня поточного року, норми такого рішення будуть діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим (тобто через один календарний рік) (пп.12.3.4 п. 12.3 ст.12).

При прийняті рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів, податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів, а також внесення змін до таких рішень, орган місцевого самоврядування має дотримуватися процедур, передбачених Законом.

У разі прийняття органами місцевого самоврядування рішень, положеннями яких передбачається внесення змін до діючих рішень виключно в частині зміни року або його виключення у назві рішення (безстрокове рішення),такі рішення не будуть мати ознак регуляторного акта, а їх прийняття не потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.

Приклади

1. Якщо орган місцевого самоврядування вирішив не змінювати ставки місцевих податків та/або зборів, пільги з їх сплати, а продовжити (на 2021 рік або на необмежений термін) дію, затверджених у 2019 році рішень про встановлення місцевих податків та зборів.

Виходячи з положень Кодексу орган місцевого самоврядування має право у 2020 році внести зміни до затверджених рішень в частині зміни у назві рішення року (періоду), у якому будуть діяти норми цих рішень (2021 рік або без зазначення року) та дати з якої норми рішень набувають чинності (з 01.01.2021).
Такі рішення не будуть мати ознак регуляторного акта, а їх прийняття не потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.

2. Якщо орган місцевого самоврядування вирішив внести зміни до діючих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів на 2020 рік в частині ставок та/або пільг із сплати податків та/або зборів тощо) та продовжити (на 2021 рік або на необмежений термін) дію, затверджених у 2019 році рішень про встановлення місцевих податків та зборів.

Зазначені рішення будуть мати ознаки регуляторного акта, а їх прийняття потребуватиме застосування процедур, визначених Законом.

При цьому, звертаємо увагу на дотриманні вимог статті 10 Закону щодо відстеження результативності регуляторних актів та вимог Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 № 308 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1151), зокрема в частині розрахунку витрат на запровадження державного регулювання суб’єктів підприємництва на наступні 5 років (якщо термін дії рішення не встановлюється).

3. Якщо орган місцевого самоврядування у 2020 році прийняв рішення (або розробив проект рішення)на виконання Законів України від 03.03.2020 № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та від 13.05.2020 № 591 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в частині зменшення ставок єдиного податку та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

У 2020 році до таких проектів рішень, рішень органів місцевого самоврядування, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів вимоги Закону можуть не застосовуватися.

Яякщо органи місцевого самоврядування одночасно у цих рішеннях встановлюють місцеві податки та/або збори на 2021 рік або на необмежений термін (при цьому зазначають, що такі положення набирають чинності з 01.01.2021), то такі рішення потребуватимуть реалізації процедур, передбачених Законом

Головна

Дата последнего изменения этого узла 10.06.2020